Актуальність теми правового регулювання використання штучного інтелекту (ШІ) та захисту інтелектуальної власності зростає в умовах стрімкого розвитку технологій, які впливають на всі сфери життя. Зокрема, технології ШІ активно інтегруються в державне управління, що створює нові можливості, але й виклики, пов'язані з правами громадян та безпекою даних [3]. В Україні відсутнє комплексне законодавство, яке б регулювало використання ШІ, що призводить до правових прогалин та ризиків зловживань [3]. Окрім того, стрімкий розвиток ШІ ставить під сумнів традиційні концепції авторства та інтелектуальної власності, оскільки виникає питання про те, хто є власником творів, створених за допомогою ШІ [13].
Ступінь дослідженості проблеми свідчить про активний інтерес науковців до правового регулювання технологій ШІ. Наприклад, І. І. Онищук у своїй статті розглядає теоретико-правові та етичні засади регулювання технологій ШІ, акцентуючи на необхідності міждисциплінарного підходу [1]. М. О. Кармазін порівнює правові аспекти захисту інтелектуальної власності на технології ШІ в різних країнах [2]. Проте, існує потреба в більш глибокому аналізі сучасного стану правового регулювання в Україні, а також у розробці практичних рекомендацій для вдосконалення законодавства, що залишає цю тему недостатньо дослідженою.
Метою роботи є дослідження правових аспектів використання технологій штучного інтелекту в контексті захисту інтелектуальної власності, визначення викликів та можливостей, а також розробка практичних рекомендацій для вдосконалення правового регулювання в Україні.